Незаконне землеробство в зоні відчуження: експертка пояснила ризики
Така продукція може бути небезпечною для життя і здоров’я людей.
Лісова місцевість зони відчуження ЧАЕС. Фото: Getty Images
Прокуратура вимагає повернути державі понад 190 гектарів землі у Вишгородському районі, які після Чорнобильської катастрофи залишаються забрудненими, але роками використовувалися для вирощування пшениці, кукурудзи та соняшнику.
Як наголосила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в етері телеканалу «Апостроф», будь‑яка господарська діяльність у зоні відчуження призводить до вторинного забруднення продукції. Це пов’язано з тим, що радіонукліди не зникають, а лише мігрують углиб ґрунту.
За її словами, незаконне землеробство, вирубка лісів та вивезення матеріалів у зоні відчуження фіксуються ще з 1986 року. Сільськогосподарська діяльність ведеться у промислових масштабах і не може залишатися непоміченою для контролюючих органів. Окрім продовольчих культур, на цих територіях виявляли й посіви рослин із наркотичними властивостями.
Експертка додала, що вирощування харчової продукції на забруднених радієцією землях без належного контролю становить пряму загрозу для життя і здоров’я людей. Таке зерно може змішуватися з іншою сировиною та потрапляти у харчовий ланцюг без перевірки. Через це споживачі несвідомо отримують радіаційне навантаження.
Тимочко підкреслила, що навіть через 40 років після аварії радіонукліди залишаються активними й можуть знову підніматися на поверхню при порушенні ґрунтового покриву. Яскравим прикладом стала діяльність російських окупантів у 2022 році. Тоді будівництво фортифікацій у зоні відчуження призвело до випадків променевих хвороб серед військових РФ.
