Вчені розповіли про об’єкт у Чорнобилі, який випромінює смертельні дози радіації 

Поблизу Прип’яті й досі лежить один із найстрашніших артефактів Чорнобильської катастрофи — металевий ківш, відомий як «Кіготь смерті». Він використовувався у квітні 1986 року для збору уламків ядерного палива та графіту з даху четвертого енергоблока, де рівень радіації був критично високим. Метал ковша увібрав ізотопи цезію‑137 та стронцію‑90, які залишаються активними десятиліттями.

Про це пише медіа “T4.com.ua”.

Сьогодні цей об’єкт лежить просто неба серед зарослих територій зони відчуження. Дослідники фіксують рівні випромінювання поблизу ковша у сотні разів вищі за природний фон, а всередині — до 30–50 мкЗв/год, що співставно з кількома рентгенівськими обстеженнями за одну годину. Навіть короткий контакт із металом може бути небезпечним: окрім гамма‑випромінювання, він випромінює бета‑частинки, здатні спричинити значне опромінення.

Хоча більшість короткоживучих ізотопів після аварії на ЧАЕС уже розпалися, цезій-137 має період напіврозпаду близько 30 років. Це означає, що «Кіготь смерті» залишатиметься джерелом сильного гамма-випромінювання ще не одне століття. Влада та експерти з радіаційної безпеки наполегливо радять уникати будь-якого наближення до цього об’єкта.

Відомо, що колись ківш хотіли закопати під землю, однак рівні радіації бідя місця робіт були настільки високими, що техніку поспіхом залишили там, де вона є зараз. Також цікаво, що це один з небагатьох предметів у зоні відчуження, де цифрові дозиметри нерідко «глючать» або показують помилку (Overflow). Це пов’язано зі занадто щільним потоком гамма-квантів у деяких точках безпосередньо всередині конструкції.

Фахівці наголошують: «Кіготь смерті» залишається одним із найнебезпечніших нагадувань про масштаби Чорнобильської катастрофи. Через заростання лісом він майже непомітний, що створює додатковий ризик для випадкових відвідувачів.