Чорнобильські мутанти: науковець розповів правду про фауну зони відчуження
У зоні відчуження водиться понад 300 видів хребетних тварин.
Стадо здичавілих корів у Чорнобильському заповіднику. Фото: Telegram установи
Минуло 40 років після аварії на ЧАЕС, і територія Чорнобильського заповідника площею 2 260 кв. км перетворилася на масштабну «лабораторію» просто неба. Тут дика природа поступово витісняє наслідки впливу людства, а фауна демонструє високий рівень відновлення.
Про це розповів завідувач наукового відділу заповідника Денис Вишневський в інтерв’ю для «РБК-Україна».
За його словами, нині у зоні мешкає понад 300 видів хребетних, серед яких лосі, олені, вовки, рисі та навіть ведмеді. Окремою гордістю є вільна популяція коней Пржевальського, чисельність яких сягає 130–140 особин.
Стосовно поширених міфів про «мутантів», науковець пояснює: радіаційний фон не провокує появи візуальних аномалій у тварин. Закони природного відбору не дозволяють виживати особинам із критичними генетичними дефектами. Спільні дослідження з українськими інститутами та Фукусімським університетом не фіксують суттєвих відхилень у структурі організмів.
Вишневський також відзначив вплив війни: найбільших втрат екосистема зазнала від масштабної пожежі 2020 року та будівництва фортифікаційних споруд, що розірвало ареали існування деяких видів істот.
Сьогодні заповідник виконує три ключові функції:
- охоронну — захист території та видів;
- науково‑дослідну — моніторинг радіоекології та міграції радіонуклідів;
- екопросвітницьку — поширення знань про вплив катастрофи та сучасні екологічні виклики.
Вишневський вважає, що зона відчуження стала міжнародним науковим центром, досвід якого у подоланні наслідків радіаційних катастроф є затребуваний у світі.
